Середа, 07.12.2016, 13:30
Вітаю Вас Гість | RSS

Уманська ЗОШ І - ІІІ ступенів № 5 ім. В.І.Чуйкова

Меню сайту
Наше опитування
Яку операційну систему Ви використовуєте?
Всього відповідей: 450
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Історія школи

Уманська загальноосвітня школа І- ІІІ ст. №5 ім. В.І.Чуйкова  Уманської міської ради Черкаської області розміщена по вулиці Київська, 19 в мікрорайоні , що традиційно називають  ДОСи.

Мало кому відомо, що свій початок школа отримувала саме з будинку №12 по вулиці Комарова. До  1983 року тут була розміщена початкова школа №5.

Всього кілька кімнат на першому поверсі. Малесенькі приміщення. Та хіба ж це головне, якщо ти хочеш вчитися?

Про вчителя моє найкраще слово як про людину,  дану всім від Бога, бо все добро так щиро в серці світить найкращому створінню – нашим дітям.

1969 рік. Маленький  та дружній колектив  початкової школи №5. Акімова Маргарита Володимирівна, Скороход Марія Іванівна, Мельник Юлія Василівна. Завідуючою тоді була Головкова Зоя Костянтинівна.

Шкільні будні педагогів – педрада в початковій школі №5.

Перше травня. Міжнародний День солідарності трудящих. Все місто крокувало на першотравневу демонстрацію. Учні з учителями – не виключення.

Не забували маленьких підопічних їх шефи – офіцери та солдати військових частин, яких в Умані було багато. Розповідали про службу, згадували події Великої Вітчизняної війни. І ,звичайно ж, співали пісні.

Почесним в ті роки був прийом до піонерської організації. На святкування цієї події до школи запрошували кадрових офіцерів.

Малята, як і в наш час, часто бували на екскурсіях, в походах.

Крім відпочинку, діти займалися озелененням для своєї школи. На фото директор початкової школи Руденко Валентина Михайлівна.

Любов учителя не зна кінця і краю, не рветься ні на мить гаряча нить. Любов учителя ніколи не вмирає, вона у серці учня пламенить.

Після закриття початкової школи №5 в її приміщенні спочатку знаходився ЖЕК, а сьогодні  тут розміщена  бібліотека.

Якщо подивитися на перелік шкіл Умані, можна помітити відсутність школи №13. Але така школа раніше існувала в місті. Засновано заклад було ще в довоєнні часи. Школа, в якій навчалися діти в 1-3 класів,  знаходилася за Осташівським мостом. Під час війни її будівля була повністю зруйнована.

Після війни відбувалася реорганізація шкіл, і школа №13 знову розпочала свою роботу. Та знаходилася вона вже по вулиці Енгельса, 3 і була російською.

В ній спочатку навчалися учні молодших і середніх класів. Пізніше почали навчатися і старші.

Життя школи вирувало. Ранкова зарядка – обов’язковий ритуал.

Школа брала активну участь у святкових демонстраціях.

Чудове осіннє свято Першого дзвоника. Придивіться уважно. Вам знайома така шкільна форма? У нас час її по традиції вдягають випускники, а раніше – всі учні.

В школі проходив конкурс пісні та строю. Присвячений він був Дню радянської армії 23 лютого.

Перед вами обличчя останніх випускників  середньої школи №13 1983 року. А далі зовсім інша історія…

Протягом кількох років жителі нашого мікрорайону чекали побудови нової школи. ДОСи розбудовувалися, заселялися сім’ями кадрових військових. Початкова школа не вміщала всіх бажаючих дітей. Старшокласники змушені були ходити до інших шкіл: 7, 13, 4. Будівництво затягувалося,  і жителі звернулися з проханням до Василя Івановича Чуйкова.

Завдяки клопотанню Василя Івановича Чуйкова, Міністерство оборони СРСР виділило  кошти на будівництво школи для дітей військовослужбовців.

За проханням Чуйкова будівництво взяло на себе Міністерство оборони Київського військового округу.

Довгоочікуваний день. Смутний і радісний водночас. Прощання зі стінами школи №13. Адже саме тут навчалося багато дітей військовослужбовців, для яких звели стіни середньої школи №5.

Урочисте відкриття нової школи - свято для всього міста.

Директором новозбудованого закладу став Килимник Володимир Олександрович, який працював на цій посаді ще в 13 школі.

Школа гостинно відкрила  двері у вересні 1983 року. 1500 учнів стали її вихованцями. До нового закладу перевели і учнів та вчителів 13 школи та 5 початкової. Народився новий шкільний колектив.

Дирекція школи разом із комітетом офіцерів запасу звернулися до міських депутатів із проханням  про присвоєння новій школі імені маршала Радянського Союзу , двічі Героя Радянського Союзу, Василя Івановича Чуйкова. 2 грудня 1983 року прохання було задоволено. Із 1987 року в школі працює музей Василя Івановича Чуйкова.

Школа сьогодні – це світлі, просторі кабінети.

Школа – місце для навчання і розвитку.

Наша школа – це можливість показати власні творчі таланти.

5 школа завжди з гордістю говорила про своїх талановитих учнів. За 30 років загальноосвітня школа №5 випустила в світ майже 2000 випускників, серед них 93 золотих медалісти та 42 срібних.

Величезна заслуга у високих результатах своїх вихованців  - вчителів школи №5. Нелегка професія педагога,  щоденна праця по вдосконаленню себе, щоб якнайкраще наповнити знанням та добром душі,  розумом дітей.

З 4 грудня 2013 року директором Уманської загальноосвітньої школи І - ІІІ ст. №5 ім. В.І.Чуйкова став Валерій Сергійович Гармаш, який  є  зараз депутатом Уманської міської ради.

Якщо люди самі не вміють літати - нехай навчать літати своїх дітей. Літати високо, далеко, красиво. І настане час, коли діти розкриють крила і полетять. Нехай дорослі просто підуть за дітьми, щоб оберігати їх від падіння і тоді вийде, що вони теж летять. Учити літати, учити мріяти, учити творити – це покликання педагога.

У різні пори року прекрасна наша школа,

коли цвітуть каштани і півники довкола.

Коли пахучим цвітом обсипле клумби літом.

Коли в жовтневу днину мереживом  казковим

сплете в повітрі осінь чудову павутину.

Коли в зимові шати все вдягнеться поволі:

берези, сосни, клени і дах на нашій школі.

То радо, то печально шкільний дзвінок лунає.

Коли одних стрічає, а інших – проводжає.

У різні пори року завдячуємо школі.

Бо тут -  надія наша, бо тут – сплелися долі.

 

 

Вхід на сайт
Пошук

Copyright MyCorp © 2016
Конструктор сайтів - uCoz