Четвер, 23.11.2017, 21:40
Вітаю Вас Гість | RSS

Уманська ЗОШ І - ІІІ ступенів № 5 ім. В.І.Чуйкова

Меню сайту
Категорії розділу
Вчителям інформатики [5]
Збірка матеріалів, що стане у нагоді вчителям при підготовці уроків та занять з Основ інформатики та обчислювальної техніки
Наше опитування
Яку операційну систему Ви використовуєте?
Всього відповідей: 471
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Каталог статей

Головна » Статті » Вчителям » Вчителям інформатики

ПОЛОЖЕННЯ ПРО РОЗРОБКУ ІНСТРУКЦІЙ З ОХОРОНИ ПРАЦІ

ПОЛОЖЕННЯ ПРО РОЗРОБКУ ІНСТРУКЦІЙ З ОХОРОНИ ПРАЦІ

Затверджено наказом Держнаглядохоронпраці

від 29 січня 1998 р. № 9

Зареєстровано в Міністерстві юстиції України

7 квітня 1998 р. за № 226/2666

1. Загальні положення

1.1.  Положення встановлює вимоги до змісту, по­будови і викладу інструкцій з охорони праці (далі — інструкції), визначає порядок опрацювання та введен­ня в дію нових, перегляду та скасування чинних інструкцій.

Вимоги цього Положення є обов'язковими для всіх міністерств, інших органів виконавчої влади, підприємств, установ і організацій (далі — підприємства) незалежно від форм власності та видів їх діяльності.

1.2.  Інструкція є нормативним актом, що містить обов'язкові для дотримання працівниками вимоги З охорони праці при виконанні ними робіт певного виду або за певною професією на робочих місцях, у вироб­ничих приміщеннях, на території підприємства і буді­вельних майданчиках або в інших місцях, де за дору­ченням власника чи уповноваженого ним органу (далі — роботодавець) виконуються ці роботи, трудові

ЧИ службові обов'язки.                                                               

Інструкції поділяються на:

— інструкції, що належать до державних міжгалузевих нормативних актів про охорону праці;

— примірні інструкції;

— інструкції, що діють на підприємстві.

1.3. Інструкції, що належать до державних міжгалу­зевих нормативних актів про охорону праці, розроб­ляються для персоналу, який провадить вибухові ро­боти, обслуговує електричні установки та пристрої, вантажопідіймальні машини та ліфти, котельні уста­новки, посудини, що перебувають під тиском, і для інших працівників, правила безпеки праці яких уста­новлені міжгалузевими нормативними актами про охо­рону праці, затвердженими органами державного на­гляду за охороною праці.

Ці інструкції затверджуються відповідними органами державного нагляду за охороною праці за узгодженням з міністерствами або іншими органами, до компетенції яких належить дана інструкція або окремі її вимоги, і їх дотримання є обов'язковим для працівників відповід­них професій або при виконанні відповідних видів робіт на всіх підприємствах незалежно від їх підпорядкова­ності, форми власності та виду діяльності.

1.4.  Примірні інструкції затверджуються міністер­ствами або іншими органами виконавчої влади, вироб­ничими, науково-виробничими та іншими об'єднання­ми підприємств, які мають відповідну компетенцію, за узгодженням з органами державного нагляду за охо­роною праці, до компетенції яких належить дана інструкція або окремі її вимоги, і Національним НДІ охорони праці. Ці інструкції можуть використовуватись як основа для розробки інструкцій, що діють на підприємстві.

1.5. Інструкції, що діють на підприємстві, належать до нормативних актів про охорону праці, чинних у ме­жах конкретного підприємства. Такі інструкції розроб­ляються на основі чинних державних міжгалузевих і га­лузевих нормативних актів про охорону праці, примірних інструкцій та технологічної документації підприємства з урахуванням конкретних умов вироб­ництва та вимог безпеки, викладених в експлуа­таційній та ремонтній документації підприємств-виготовлювачів обладнання, що використовується на да­ному підприємстві. Вони затверджуються роботодав­цем'і є обов'язковими для дотримання працівниками відповідних професій або при виконанні відповідних робіт на цьому підприємстві.

1.6. Інструкції повинні відповідати чинному законо­давству України, вимогам державних міжгалузевих і галузевих нормативних актів про охорону праці: пра­вил, норм, стандартів, інших нормативних і організа­ційно-методичних документів про охорону праці, на основі яких вони розробляються.  .

1.7. Інструкції повинні містити тільки ті вимоги щодо охорони праці, дотримання яких обов'язкове самими працівниками. Порушення працівником цих вимог по­винно розглядатися як порушення трудової дисциплі­ни, за яке до нього може бути застосовано стягнення згідно з чинним законодавством.

1.8.  Організація вивчення інструкцій працівниками забезпечується роботодавцем згідно з ДНАОП 0.00-4.12-94 "Типове положення про навчання, інструктаж і перевірку знань працівників з питань охорони праці".

1.9. Постійний контроль за додержанням працівни­ками вимог інструкцій покладається на роботодавця.

1.10. Громадський контроль за додержанням всіма працівниками вимог інструкцій здійснюють трудові ко­лективи через обраних ними уповноважених і про­фесійні спілки в особі своїх виборних органів і пред­ставників.

2. Зміст і побудова інструкцій

2.1. Кожній інструкції присвоюється назва і скоро­чене позначення (код, порядковий номер).

Інструкціям, що належать до державних міжгалузе­вих нормативних актів, при їх включенні до Державно­го реєстру міжгалузевих і галузевих нормативних актів про охорону праці присвоюються скорочені позначен­ня, прийняті Держнаглядохоронпраці.

Примірним інструкціям, що затверджуються міністер­ствами чи іншими органами виконавчої влади та об'­єднаннями підприємств, присвоюються скорочені по­значення, прийняті Національним НДІ охорони праці.

Інструкціям, що розробляються і затверджуються на підприємствах, присвоюються порядкові номери службами охорони праці цих підприємств.

У назві інструкції стисло вказується, для якої про­фесії або виду робіт вона призначена, наприклад: "Інструкція з охорони праці для електрозварника", "Примірна інструкція з охорони праці при роботі з руч­ним електроінструментом".

2.2. Включенню до інструкцій підлягають загальні положення щодо охорони праці та організаційні і технічні вимоги безпеки, що визначаються на основі:

– чинного законодавства України про працю та охо­рону праці, стандартів, правил, норм та інших норма­тивних і організаційно-методичних документів про охорону праці;

  аналізу документів з охорони праці стосовно відповідного виробництва, професії (виду робіт);

– характеристики робіт, що підлягають виконанню працівником конкретної професії у відповідності з її кваліфікаційною характеристикою;

— вимог безпеки до технологічного процесу, вироб­ничого обладнання, інструментів і пристроїв, що за­стосовуються при виконанні відповідних робіт, а також вимог безпеки, що містяться в експлуатаційній та ре­монтній документації і в технологічному регламенті;

  виявлення небезпечних і шкідливих виробничих факторів, характерних для даної професії (виду робіт) як при нормальному протіканні процесу, так і при відхиленнях від оптимального режиму, визначення за­ходів та засобів захисту від них, вивчення конструк­тивних та експлуатаційних особливостей і ефектив­ності використання цих засобів;

  аналізу обставин та причин найбільш імовірних аварійних ситуацій, нещасних випадків та професій­них захворювань, характерних для даної професії (виду робіт);

  вивчення передового досвіду безпечної органі­зації праці та виконання відповідних робіт, визначен­ня найбезпечніших методів та прийомів їх виконання.

2.3. Вимоги інструкцій викладаються відповідно до послідовності технологічного процесу і з урахуванням умов, у яких виконується даний вид робіт.

2.4. Інструкції повинні містити такі розділи:

— загальні положення;

— вимоги безпеки перед початком роботи;

— вимоги безпеки під час виконання роботи;

— вимоги безпеки після закінчення роботи;

— вимоги безпеки в аварійних ситуаціях.

За необхідності в інструкції можна включити й інші розділи. Наприклад, у примірних інструкціях може бути передбачений розділ "Вступ", у якому відображають­ся відповідні положення законодавства України про працю та охорону праці, вказівки щодо порядку вне­сення змін і доповнень до цих інструкцій тощо.

Для розміщення матеріалів, які доповнюють основну частину інструкцій, ілюструють чи конкретизують її ок­ремі вимоги, може бути включений розділ "Додатки". У цьому ж розділі може бути наведений перелік норма­тивних актів, на підставі яких розроблена інструкція.

2.5. Розділ "Загальні положення" повинен містити:

— відомості про сферу застосування інструкції;

— загальні відомості про об'єкт розробки: визначен­ня робочого місця працівника даної професії (виду робіт) в залежності від тривалості його перебування на ньому протягом робочої зміни (постійне чи непос­тійне); коротка характеристика технологічного проце­су та обладнання, що застосовується на цьому робо­чому місці, виробничій дільниці, в цеху;

  умови і порядок допуску працівників до само­стійної роботи за професією або до виконання відпо­відного виду робіт (вимоги щодо віку, стажу роботи, статі, стану здоров'я, проходження медоглядів, про­фесійної освіти та спеціального навчання з питань охо­рони праці, інструктажів, перевірки знань тощо);

— вимоги правил внутрішнього трудового розпоряд­ку, що стосуються питань охорони праці для даного виду робіт або професії, а також відомості про спе­цифічні особливості організації праці і технологічних процесів та про коло трудових обов'язків працівників даної професії (що виконують даний вид робіт);

— характеристику основних небезпечних та шкідли­вих виробничих факторів для даної професії (виду робіт), особливості їх впливу на працівника;

– перелік видів спецодягу, спецвзуття та інших за­собів індивідуального захисту, що належать до видачі працівникам даної професії (виду робіт) згідно з чин­ними нормами, із зазначенням стандартів або техніч­них умов на них;

  вимоги санітарних норм і правил особистої гігієни, яких повинен дотримуватись працівник під час виконання роботи.

  2.6. Розділ "Вимоги безпеки перед початком робо­ти" повинен містити:

— порядок приймання зміни у випадку безперервної роботи, в тому числі при порушенні режиму роботи ви­робничого обладнання або технологічного процесу;

— порядок підготовки робочого місця, засобів інди­відуального захисту;

  порядок перевірки справності обладнання, інструменту, захисних пристроїв небезпечних зон ма­шин і механізмів, пускових, запобіжних, гальмових і очисних пристроїв, систем блокування та сигналізації, вентиляції та освітлення, знаків безпеки, первинних засобів пожежогасіння, виявлення видимих пошко­джень захисного заземлення, (занулення) тощо;

— порядок перевірки наявності та стану вихідних ма­теріалів (сировини, заготовок, напівфабрикатів);

— порядок повідомлення роботодавця про виявлені несправності обладнання, пристроїв, пристосувань, інструменту, засобів захисту тощо.

2.7. Розділ "Вимоги безпеки під час роботи" пови­нен містити:

  відомості щодо безпечної організації праці, про прийоми та методи безпечного виконання робіт, пра­вила використання технологічного обладнання, при­строїв та інструментів, а також застереження про мож­ливі небезпечні, неправильні методи та прийоми праці, які заборонено застосовувати;

— правила безпечного поводження з вихідними ма­теріалами (сировиною, заготовками, напівфабриката­ми), з готовою продукцією, допоміжними матеріала­ми та відходами виробництва, що являють небезпеку для працівників;

— правила безпечної експлуатації внутрішньоцехових транспортних і вантажопідіймальних засобів і ме­ханізмів, тари; вимоги безпеки при вантажно-розван­тажувальних роботах та транспортуванні вантажу;

— вказівки щодо порядку утримання робочого місця в безпечному стані;

— можливі види небезпечних відхилень від нормаль­ного режиму роботи обладнання та технологічного регламенту і способи їх усунення;

  вимоги щодо використання засобів індивідуаль­ного та колективного захисту від шкідливих і небезпеч­них виробничих факторів;

— умови, за яких робота повинна бути припинена (технічні, метеорологічні, санітарно-гігієнічні тощо);

  вимоги щодо забезпечення пожежо- та вибухо-безпеки;

— порядок повідомлення роботодавця про нещасні випадки чи раптові захворювання, факти порушення технологічного процесу, виявлені несправності облад­нання, устаткування, пристроїв, інструменту, засобів захисту та про інші небезпечні та шкідливі виробничі фактори, що загрожують життю і здоров'ю працівників.

2.8. Розділ "Вимоги безпеки після закінчення робо­ти" повинен містити:

  порядок безпечного вимикання, зупинення, роз­бирання, очищення і змащення обладнання, пристроїв, машин, механізмів та апаратури, а при безперервному процесі — порядок передачі їх черговій зміні;

— порядок здавання робочого місця;

— порядок прибирання відходів виробництва;

  вимоги санітарних норм і правил особистої гігієни, яких повинен дотримуватись працівник після закінчення роботи;

— порядок повідомлення роботодавця про всі недо­ліки, що виявились у процесі роботи.

2.9. Розділ "Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях" повинен містити:

  відомості про ознаки можливих аварійних ситу­ацій, характерні причини аварій (вибухів, пожеж тощо);

  відомості про засоби та дії, спрямовані на запо­бігання можливим аваріям;

— порядок дій, особисті обов'язки та правила пове­дінки працівника при виникненні аварії згідно з планом її ліквідації, в тому числі у випадку її виникнення під час передачі-приймання зміни при безперервній роботі;

— порядок повідомлення роботодавця про аварії та ситуації, що можуть до них призвести;

— відомості про порядок застосування засобів протиаварійного захисту та сигналізації;

  порядок дій щодо подання першої медичної до­помоги потерпілим під час аварії.

 

3. Викладення тексту інструкцій

При викладенні тексту інструкції слід керуватися та­кими правилами:

— текст інструкції повинен бути стислим, зрозумі­лим і не допускати різних тлумачень;

— інструкція не повинна містити посилань на норма­тивні акти, вимоги яких враховуються при її розробці. За необхідності ці вимоги відтворюються дослівно;

— слід вживати терміни і визначення, прийняті в За­коні України "Про охорону праці", ДСТУ 2293-93 ССБП "Охорона праці. Терміни та визначення", ДК 003-95 "Державний класифікатор України. Класифікатор про­фесій" та в інших нормативних актах;

— у тексті інструкцій не допускається застосування не властивих для нормативних актів зворотів розмовної мови, довільних словосполучень, скорочення слів, використан­ня для одного поняття різних термінів, а також іноземних слів чи термінів за наявності рівнозначних слів чи термінів в українській мові; допускається застосування лише загаль­ноприйнятих скорочень і абревіатур, а також заміна застосованих у даній інструкції словосполучень скороченням або абревіатурою за умови повного відтворення цього слово­сполучення при першому згадуванні в тексті із зазначен­ням у дужках відповідного скорочення чи абревіатури;

— у тексті інструкції слід уникати викладу вимог у формі заборони, а при необхідності слід давати пояс­нення, чим викликана заборона; не повинні застосо­вуватися слова "категорично", "особливо", "обов'яз­ково", "суворо" та ін., оскільки всі вимоги інструкції є однаково обов'язковими;

— для наочності окремі вимоги інструкцій можуть бути ілюстровані малюнками, схемами, кресленнями тощо;

— якщо безпека роботи обумовлена певними нор­мами (величини відстаней, напруги та ін.), то вони по­винні бути наведені в інструкції.

4. Порядок розробки, затвердження та введення інструкцій в дію

4.1. Інструкції, що належать до державних міжгалу­зевих нормативних актів про охорону праці.

4.1.1.  Розробка, затвердження та введення в дію інструкцій, що належать до державних міжгалузевих нормативних актів про охорону праці, здійснюються згідно з Положенням про опрацювання, прийняття, пе­регляд та скасування державних міжгалузевих і галу­зевих нормативних актів про охорону праці і з ураху­ванням вимог цього Положення.

4.1.2. У разі неповного відображення в інструкції, що

є державним міжгалузевим нормативним актом про охорону праці, вимог щодо охорони праці працівників, безпечного виконання робіт, умов безпечної експлуа­тації машин, механізмів, обладнання, установок і при­строїв, властивих для даного підприємства (дільниці, робочого місця), або за наявності в ній поряд з вимога­ми, обов'язковими для дотримання працівниками даного підприємства, вимог безпеки щодо робіт, не вла­стивих для нього, роботодавець у порядку, встановле­ному пунктом 4.3.1 цього Положення, організовує роз­робку на основі цієї інструкції, з урахуванням конкрет­них умов підприємства, відповідної інструкції, що діє на підприємстві, і затверджує її за узгодженням з місце­вими органами Держнаглядохоронпраці. 4.2. Примірні інструкції.

4.2.1. Примірні інструкції для працівників, зайнятих на роботах, що є провідними для певної галузі вироб­ництва, регіону, виробничого, науково-виробничого чи іншого об'єднання підприємств, за винятком персона­лу та працівників, зазначених у п. 1.3 цього Положен­ня, розробляються базовими організаціями з питань нормотворчої діяльності в сфері охорони праці, нау­ково-дослідними, проектно-конструкторськими і про­ектно-технологічними організаціями, регіональними навчально-методичними центрами (кабінетами) охо­рони праці, а також окремими підприємствами чи групами фахівців (далі — організація-розробник) під ко­ординацією і за методичною допомогою Національного науково-дослідного інституту охорони праці.

Призначення такої організації-розробника здійснюється міністерством чи іншим органом вико­навчої влади, відповідним об'єднанням підприємств. Примірні інструкції для працівників, які залучати­муться до виконання робіт за новими технологіями і впровадження нових технічних засобів виробництва, матеріалів, видів енергії і т. ін., опрацьовуються організаціями-розробниками цих технологій, засобів ви­робництва, матеріалів і підприємствами-виготовлювачами одночасно з розробкою відповідної технологіч­ної, проектно-конструкторської, експлуатаційної та ре­монтної документації і є невід'ємною складовою час­тиною цієї документації.

4.2.2.  Розробка примірних інструкцій здійснюєть­ся згідно з планами робіт з охорони праці, затвердже­ними міністерствами чи іншими органами виконавчої влади, відповідними об'єднаннями підприємств, а та­кож на підставі наказів (розпоряджень) їх керівників.

4.2.3.  Розробка примірних інструкцій здійснюєть­ся за такими основними стадіями:

  розробка першої редакції проекту примірної інструкції і направлення його на відзив;

  розробка остаточної редакції проекту примірної інструкції;

— узгодження і подання остаточної редакції проек­ту примірної інструкції на затвердження і реєстрацію;

  видання (тиражування) затвердженої примірної інструкції і її розповсюдження.

4.2.4.  Проект примірної інструкції, розроблений в першій редакції і підписаний керівником організації-розробника, направляється на відзив підприємствам, для яких дана професія (вид роботи) є провідною, згідно з переліком, затвердженим керівником служби охорони праці міністерства чи іншого органу виконав­чої влади, об'єднання підприємств.

Зазначені підприємства складають і надсилають відповідний відзив на адресу організації-розробника у місячний термін з дня отримання проекту інструкції. Якщо відзив у зазначений термін не надіслано, вважається, що зацікавлене підприємство не має заува­жень і пропозицій до проекту.

4.2.5. Організація-розробникузагальнює отримані відзиви, складає їх зведення і на підставі пропозицій та зауважень, що в них містяться, доопрацьовує про­ект примірної інструкції.

4.2.6. Доопрацьований з урахуванням відзивів про­ект примірної інструкції разом із зведенням відзивів подається на розгляд до відповідного міністерства чи іншого   органу   виконавчої   влади,   об'єднання підприємств.

За наявності суттєвих розбіжностей щодо проекту примірної інструкції організація-розробник розглядає їх та усуває згідно з поданими пропозиціями служби охорони праці цього органу (об'єднання).

4.2.7.  У необхідних випадках орган (об'єднання), який затверджує проект примірної інструкції, може прийняти рішення про повернення його на доопрацю­вання чи проведення експертизи проекту відповідною компетентною організацією або власною експертною комісією.

У випадках, коли це доцільно, експерти від незалеж­них компетентних організацій можуть бути включені до складу експертної комісії, створеної цим органом (об'­єднанням).

4.2.8. Розглянутий та завізований службою охоро­ни праці зазначеного в п. 4.2.6 органу (об'єднання) проект примірної інструкції разом із зведенням відзивів подається організацією-розробником на уз­годження до відповідних органів державного нагляду, до компетенції яких належить дана інструкція або ок­ремі її вимоги, і до Національного НДІ охорони праці. Узгоджувальні органи розглядають проект примірної інструкції і надсилають організації-розробнику свої висновки в термін, що не перевищує одного місяця від дня одержання проекту.

У разі виникнення суттєвих зауважень щодо проек­ту примірної інструкції під час її узгодження організа­ція-розробник забезпечує їх розгляд та врахування до подання інструкції на затвердження.

4.2.9. Узгоджена остаточна редакція проекту при­мірної інструкції (у чотирьох примірниках), підписана керівником організації-розробника, із зведенням відзивів та оригіналами документів, що підтверджують її узгодження, подається на затвердження до органу (об'єднання), на підставі плану роботи чи наказу (роз­порядження) якого вона розроблена.

4.2.10. Розгляд узгодженої остаточної редакції про­екту примірної інструкції та її затвердження міністер­ством чи іншим органом виконавчої влади або об'­єднанням підприємств здійснюється в установленому ними порядку у термін, що не перевищує одного міся­ця від дня одержання проекту.

4.2.11.  Примірна інструкція затверджується нака­зом міністерства чи іншого органу виконавчої влади або об'єднання підприємств.

Титульний і заголовний аркуші примірної інструкції оформлюються згідно з додатками 1 і 2.

4.2.12. Міністерства та інші органи виконавчої вла­ди і об'єднання підприємств ведуть облік затвердже­них ними примірних інструкцій в установленому ними порядку.

Крім того, затверджені примірні інструкції підляга­ють реєстрації з присвоєнням їм скорочених позна­чень у Національному, науково-дослідному інституті охорони праці за поданням організацій-розробників у встановленому ним порядку, узгодженому з Держна-глядохоронпраці.

Контрольний примірник зареєстрованої примірної інструкції залишається у Національному НДІ охорони праці, один з примірників надсилається ним до ре­дакції журналу "Охорона праці" для друку, інші при­мірники повертаються організації-розробнику та орга­ну, який затвердив дану інструкцію.

4.2.13. Відомості про затвердження та видання за­реєстрованих примірних інструкцій щоквартально пуб­лікуються в журналі "Охорона праці" та в інших видан­нях органів державного нагляду за охороною праці за поданням Національного НДІ охорони праці.

4.2.14.  Видання та розповсюдження примірних інструкцій у вигляді окремих брошур, односторонніх аркушів чи плакатів здійснюється редакцією журналу "Охорона праці" та іншими видавництвами в установ­леному порядку за рахунок коштів підприємств-замовників (користувачів) цих інструкцій.

4.3. Розробка, затвердження та введення в дію інструкцій на підприємстві.

4.3.1.   Розробка,   узгодження   і  затвердження інструкцій, що діють на підприємстві, здійснюються згідно з ДНАОП 0.00-8.03-93 "Порядок опрацювання і затвердження власником нормативних актів, що діють на підприємстві" і з урахуванням вимог цього Положення.

4.3.2. Інструкції, що діють на підприємстві, розроб­ляються відповідно до переліку інструкцій, який скла­дається службою охорони праці підприємства за уча­стю керівників підрозділів, служб головних спеціалістів (головного технолога, головного механіка, головного енергетика, головного металурга тощо), служби організації праці та заробітної плати.

Перелік необхідних інструкцій розробляється на підставі затвердженого на підприємстві штатного роз­пису у відповідності з ДК 003-95 "Державний класи­фікатор України. Класифікатор професій".

Цей перелік, а також зміни чи доповнення до нього в разі зміни назви професії, впровадження нових видів робіт чи професій затверджуються роботодавцем і розсилаються в усі структурні підрозділи (служби) підприємства.

4.3.3.  Загальне керівництво розробкою (перегля­дом) інструкцій на підприємстві покладається на ро­ботодавця.

Роботодавець несе відповідальність за організацію своєчасної розробки (перегляду) та забезпечення всіх працівників необхідними інструкціями.

4.3.4.  Розробка (перегляд) необхідних інструкцій, що діють на підприємстві, здійснюється безпосеред­німи керівниками робіт (начальник виробництва, цеху, дільниці, відділу, лабораторії та інших відповідних їм підрозділів підприємства), які несуть відповідальність за своєчасне виконання цієї роботи.

4.3.5.  Здійснення систематичного контролю за своєчасною розробкою нових та відповідністю діючих на підприємстві інструкцій вимогам чинного законо­давства, їх періодичним переглядом та своєчасним внесенням змін і доповнень до них, а також подання відповідної методичної допомоги розробникам і організація придбання для них примірних інструкцій, стандартів ССБП та інших нормативно-технічних і організаційно-методичних документів про охорону праці покладається роботодавцем на службу охорони праці підприємства.            .

4.3.6. У разі використання примірної інструкції як ос­нови для розробки інструкції, що діє на підприємстві, вона підлягає оформленню, узгодженню і затвердженню в по­рядку, встановленому п. п. 4.3.1 і 4.3.9 цього Положення.

За необхідності до цієї інструкції "вносяться зміни і доповнення стосовно конкретних умов даного підприємства (дільниці, робочого місця) і з урахуван­ням вимог нормативних актів, які набули чинності після затвердження відповідної примірної інструкції.

4.3.7.  Для нових виробництв, що вводяться в дію вперше,    допускається    розробка   тимчасових інструкцій, що діють на підприємстві. Тимчасові інструкції повинні відповідати вимогам цього Положен­ня, а їх вимоги — забезпечувати безпечне здійснення технологічних процесів (робіт) і безпечну експлуата­цію обладнання. Такі інструкції можуть розроблятися як за професіями, так і за видами робіт і вводяться в дію на термін до прийняття зазначених виробництв в експлуатацію державною приймальною комісією.

4.3.8.  Інструкція, що діє на підприємстві, набуває чинності з дня її затвердження, якщо інше не перед­бачене наказом роботодавця.

Інструкція повинна бути введена в дію до впрова­дження нового технологічного процесу (початку вико­нання робіт), обладнання чи до початку роботи нового виробництва після відповідного навчання працівників.

4.3.9. Титульний аркуш, перша та остання сторінки інструкції, що діє на підприємстві, оформлюються згідно з додатками 3, 4, 5.

5. Реєстрація, облік і видання інструкцій на підприємстві

5.1.  Інструкції, які вводяться в дію на даному підприємстві, реєструються службою охорони праці в журналі реєстрації (додаток 6) в порядку, встановле­ному роботодавцем.

5.2. Введені в дію інструкції видаються (тиражують­ся) або придбаються у вигляді брошур (для видачі пра­цівникам на руки) або односторонніх аркушів чи пла­катів (для вивішування на робочих місцях або вироб­ничих дільницях).

5.3.  Видача інструкцій керівникам структурних підрозділів (служб) підприємства провадиться служ­бою охорони праці з реєстрацією в журналі обліку ви­дачі інструкцій (додаток 7).

5.4.  Інструкції видаються працівникам на руки без­посередніми керівниками робіт під розпис у журналі реєстрації інструктажів з питань охорони праці під час проведення первинного інструктажу або вивішуються на його робочому місці.

5.5.  У кожного керівника структурного підрозділу (служби) підприємства повинен постійно зберігатись комплект інструкцій, необхідних у даному підрозділі (службі) для працівників усіх професій і видів робіт да­ного підрозділу (служби), а також перелік цих інструкцій, затверджений роботодавцем.

На підприємствах, де структурні підрозділи відсутні, комплект інструкцій зберігається у роботодавця. Крім того, повний комплект інструкцій зберігається у певному доступному для працівників місці, визначе­ному керівником структурного підрозділу (служби) підприємства з урахуванням забезпечення простоти та зручності ознайомлення з ними працівників.

5.6. Роботода

Категорія: Вчителям інформатики | Додав: Dyusha (24.02.2011)
Переглядів: 6783 | Теги: охорона праці, інструкція, ТБ, інформатика | Рейтинг: 5.0/3
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Вхід на сайт
Пошук

Copyright MyCorp © 2017
Конструктор сайтів - uCoz